Покемон у смартфоні: що таке цифрові картки і чому до них раптом потягнувся Coinbase

Колись покемонів колекціонували так: купуєш пачку, рвеш фольгу, сподіваєшся на блискучого Чарізарда, а решту карт ховаєш у коробку з-під взуття. Тепер частину цього ритуалу можна провернути на екрані телефона. Але слова «цифрова картка» ховають під собою кілька дуже різних речей, і плутанина між ними вже коштує людям грошей. Спробуємо розкласти все по полицях.

Звідки взялася ця гра

Pokémon Trading Card Game вийшла в Японії у жовтні 1996 року, через кілька місяців після перших ігор для Game Boy. Англомовна версія з’явилася в січні 1999-го, її тоді випускала компанія Wizards of the Coast, яка до того прославилася грою Magic: The Gathering. Згодом права на видання перейшли до Pokémon USA, а нині ними займається The Pokémon Company International.

Від самого початку картки були водночас грою і предметом колекціонування. Це важливо, бо саме подвійна природа пояснює все, що відбувається зараз. Одним потрібні картки, щоб грати. Іншим вони потрібні для того, щоб їх мати, зберігати й продавати.

З колекціонуванням виріс і цілий ринок довкола. З’явилися компанії, які перевіряють справжність картки та оцінюють її стан за шкалою від 1 до 10. Найвідоміші з них: PSA, Beckett і CGC. Картку запечатують у пластиковий корпус із міткою, і з цього моменту вона коштує зовсім не стільки, скільки «просто така сама» без оцінки. Найвідоміший приклад дорогого лота — Pikachu Illustrator, картка 1998 року, яку роздавали переможцям конкурсів малюнка в японському журналі CoroCoro. Примірників зовсім мало, а один із них, за повідомленнями, продали у 2021 році понад як за п’ять мільйонів доларів.

Окремий розділ історії — пандемія. У 2020–2021 роках колекційні картки, і покемонів зокрема, пережили справжній бум: магазини не встигали поповнювати полиці, а ціни на старі картки стрімко росли. Саме тоді стало видно, що на цьому ринку крутяться великі гроші, і що до нього рано чи пізно прийдуть люди з технологіями та капіталом.

Перший вид «цифрових карток»: гра на екрані

Найпростіше й найчесніше значення цього словосполучення — це цифрова версія самої гри. Тут картки існують лише всередині програми.

Спершу з’явилася Pokémon TCG Online, яка працювала з 2011 року. У 2023-му її замінила Pokémon TCG Live, де можна грати повноцінні партії за правилами настільної гри. Туди, до речі, можна переносити картки з реальних пачок: у них є коди, які активуються в застосунку.

Потім, 30 жовтня 2024 року, вийшла Pokémon TCG Pocket для мобільних пристроїв. Це спрощений варіант: колоди менші, партії коротші, а «відкриття пачок» перетворено на окрему розвагу з красивою анімацією. Картки в Pocket не мають фізичного еквівалента й не можна обміняти на гроші, їх можна лише збирати та використовувати в самій грі. Згодом розробники додали обмінну функцію між гравцями, але вона працює за внутрішніми правилами гри й не перетворює картки на повноцінний товар.

Для цього виду цифрових карток усе зрозуміло: ти платиш або граєш за час, отримуєш віртуальний предмет у межах конкретної гри і не володієш нічим поза нею. Якщо сервери закриють, колекція зникне. Проблем із довірою тут майже немає, бо ніхто й не обіцяє, що це «справжня цінність».

Другий вид: токени, за якими стоїть реальна картка

Складніше починається там, де цифровий запис претендує на те, що за ним стоїть фізичний предмет. Тут у гру вступає блокчейн.

Схема в загальних рисах така. Справжню картку, зазвичай уже оцінену й запечатану в капсулу, здають на зберігання до спеціалізованого сховища. На платформі випускають токен, який представляє цю картку. Власник токена в теорії може його продати іншій людині, не пересилаючи нічого поштою, а коли захоче, забрати картку фізично.

Серед найвідоміших платформ таких карток називають Courtyard. За даними крипто-видань, у травні 2024 року Coinbase Wallet інтегрував Courtyard, тобто користувачі могли створювати токенізовані версії фізичних покемон-карток. Також згадується Collector Crypt: за повідомленням видання The Defiant від вересня 2025 року, там торгують токенізованими картками покемонів, а сама платформа пропонує «цифровий автомат» як альтернативу відкриттю фізичних пачок.

Зручність очевидна: не треба турбуватися про пересилання, страхування й вологість у шафі, а продати картку можна за хвилини. Але є й нюанс, про який зазвичай мовчать у рекламі. Що саме ти маєш: картку чи право вимоги до компанії, яка її зберігає? Залежить це від умов конкретної платформи та від законів країни. Тому, перш ніж щось купувати, варто прочитати умови користування, а не лише дивитися на красиву картинку.

Третій вид: цифрові пачки з реальними картками

Є ще один, найсвіжіший формат: ти відкриваєш «пачку» на екрані, бачиш, що випало, і за цією випадковою картою стоїть реальний примірник.

Прикладом став GameStop. Американська мережа відкрила Power Packs для всіх охочих 15 квітня 2026 року. Цифрові пачки містять реальні картки, оцінені компанією PSA, а ціни коливаються від 25 до 2500 доларів, причому доступні не лише покемони, а й картки з футболу, баскетболу та бейсболу. За описом сервісу, випалу картку можна залишити в цифровому сховищі PSA, замовити доставку або продати назад і витратити отриману суму на нові пачки.

Саме в цьому сегменті й з’явився новий гравець.

Що задумав Coinbase

Ось що писали про це в одному з крипто-медіа, у перекладі:

Тепер про те, що за цим стоїть. Coinbase 28 вересня анонсувала на платформі X функцію, де користувачі відкриватимуть цифрові пачки з покемонами, а кожна картка на екрані відповідатиме одному реальному примірнику, який можна залишити в сховищі або відправити додому. Спочатку в промо-зображенні було видно пачку з назвою Pokémon, але сама компанія не називала гру прямо. Згодом, коли користувач запитав напряму, Coinbase підтвердила, що покемони входять до пропозиції.

Окремий цікавий момент: коли один із користувачів назвав задум «покемон-пачками на блокчейні», Coinbase відповіла, що він усе розуміє. Це натякає на ончейн-складову, хоча біржа не назвала жодного блокчейну. Тобто припущення про токенізацію логічне, але офіційного підтвердження поки немає.

Для Coinbase це не зовсім нова територія. Як уже згадувалося, ще в 2024 році її гаманець працював із Courtyard. Тож компанія цього разу не відкриває нічого з нуля, а намагається підняти ринок, який уже існує серед крипто-аудиторії, до масштабу власного застосунку з мільйонами користувачів.

Час вибраний теж невипадково. Цього року покемони відзначають 30-річчя, і, як зазначають видання, інтерес колекціонерів до карток від цього лише зріс.

Чого про це ще ніхто не знає

Увага: усе вищесказане — це тизер, а не запущений продукт. І тут корисно бути чесним щодо того, чого не відомо.

Coinbase не розкрила ні дати запуску, ні цін на пачки, ні списку країн, ні доступних сетів, ні ймовірностей випадання карт, ні плати за зберігання чи доставку. Невідомо також, звідки братимуться фізичні картки, як їх перевірятимуть на справжність і як підтверджуватиметься право власності. Ще одне питання: чи має Coinbase ліцензію від The Pokémon Company, компанія теж не повідомила.

Для українського читача окремо важливе питання географії. Якщо список підтримуваних країн ще не оголошено, то й сказати, чи буде функція доступна нам, чи можна буде замовити доставку, а також як працюватимуть платежі, не можна. Будь-які конкретні обіцянки на цю тему на сьогодні були б вигадкою.

Читайте також: Блокчейн ігри без вкладень: топ проектів, де можна заробляти з нуля у 2026 році

Про «лудку» без пафосу

Вираз «лудка» в заголовку новини не випадковий. Відкриття пачки з випадковим вмістом психологічно працює так само, як і ґачі-ігри чи лутбокси: ти платиш за шанс, а не за гарантований результат. Різниця в тому, що тут за результатом може стояти реальний предмет, який справді коштує грошей. Це робить механіку привабливішою, але й ризикованішою для тих, кому важко зупинитися.

Тому корисно пам’ятати кілька речей, які від мене, звісно, не є фінансовою порадою, адже я не юрист і не фінансовий консультант:

• Очікувана вартість того, що випаде з пачки, зазвичай нижча за ціну пачки. Інакше платформа не мала б прибутку. Тому без опублікованих шансів випадання про вигоду говорити складно, а Coinbase їх поки що не оприлюднила.
• Сховище, комісії та доставка мають свою ціну. Дрібний «мінус» на кожному етапі може з’їсти більшу частину прибутку від дешевої картки.
• Правила для механік із випадковою винагородою різняться від країни до країни. Те, що дозволено в одній юрисдикції, в іншій може бути обмежене.
• Ринок карток дуже чутливий до моди. Ціни піднімалися в пандемію й можуть падати так само швидко, а 30-річний ювілей не гарантує, що попит збережеться.

Куди все це рухається

Якщо подивитися на всі три формати разом, то видно одну тенденцію: межа між гральною карткою, колекційним предметом і фінансовим активом дедалі тонша. Раніше ти йшов у магазин, купував пачку й міг показати друзям, що випало. Тепер магазин можна замінити на застосунок, а картку на запис у реєстрі. Для когось це зручно, для когось страшнувато, і обидві реакції зрозумілі.

Моя власна позиція проста. Якщо вам подобаються покемони, найнадійніший спосіб отримати від них задоволення залишається найстарішим: гратися, обмінюватися з друзями й збирати те, що подобається вам, а не те, що може подорожчати. Цифрові сервіси цього не скасовують, вони просто додають ще один спосіб, і до нього варто підходити так само, як до будь-якої нової платформи з грошима: читати умови, перевіряти, хто саме тримає вашу картку, і не витрачати більше, ніж не шкода втратити.

Коли Coinbase нарешті оголосить деталі, усе це доведеться перечитувати заново. А поки що головне, що варто знати: за словами «цифрова картка» можуть стояти і безкоштовна гра, і токен, і реальна картка в сховищі, і ці речі дуже різні.