Код «Хімпром»: автоматизована наркоімперія та її криптофінанси

«Хімпром» — це не просто історія про наркотики. Це розповідь про те, як злочинна організація намагалася перетворити наркоторгівлю на керовану систему: з виробництвом, роздрібною мережею, підконтрольними підприємцями, цифровими каналами комунікації, шахрайськими call-центрами та криптовалютними гаманцями.

Саме таку картину вимальовують матеріали українських правоохоронців. Водночас важливо відділяти встановлені факти від версій слідства, а підозру — від вироку суду.

Станом на серпень 2026 року основний масив публічно підтверджених даних про діяльність «Хімпрому» походить із кримінальних проваджень СБУ, Національної поліції та Офісу Генерального прокурора. У квітні 2026 року поліція заявила про масштабну операцію проти злочинної спільноти, яку пов’язує з наркоторгівлею, насильницькими злочинами, шахрайськими call-центрами та мережею магазинів U420.

Але за сухими цифрами, 281 обшук, 416 арештованих рахунків, 145 підконтрольних ФОПів і майже мільйон USDT, видно значно цікавішу річ: спробу побудувати злочинний бізнес за принципами звичайної мережевої компанії. Тільки продукт був нелегальним.

Дисклеймер: Матеріал підготовлено на основі офіційно оприлюднених даних правоохоронних органів і державних установ. Згадування осіб та організацій у контексті кримінальних проваджень не означає визнання їхньої вини. У тексті розмежовано встановлені факти та версії слідства. Вина особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. 

Частина 1. Від синтетичних наркотиків до розгалуженої кримінальної мережі

Назва «Хімпром» з’являється в українських правоохоронних матеріалах не вперше. За даними СБУ, організація намагалася розгорнути діяльність в Україні щонайменше з 2014 року. У серпні 2023-го спецслужба повідомила про ліквідацію однієї з її «філій» у Київській та Сумській областях.

Тоді правоохоронці заявили про дві нарколабораторії, які, за даними слідства, забезпечували промислове виробництво заборонених речовин для збуту в Україні та Європейському Союзі. Під час обшуків було вилучено 23 тонни прекурсорів і майже 150 кілограмів готових психотропів. Офіційне повідомлення СБУ про операції проти «Хімпрому»

Ці цифри важливі не лише через їхній масштаб. Вони показують, що правоохоронці мали справу не з кількома локальними дилерами, а з виробничою інфраструктурою.

У матеріалах СБУ також йшлося про чітку ієрархію організації та міжнародну мережу учасників. Водночас ці характеристики слід розглядати саме як позицію правоохоронного органу у межах розслідування, а не як встановлений судом факт щодо кожного з фігурантів.

Подібну картину описує і дослідження ООН щодо організованої злочинності в Україні. У ньому «Хімпром» наведений як приклад великої структурованої групи, що працювала на ринку синтетичних наркотиків і паралельно розширювала діяльність у сферу кібер- та онлайн-шахрайства. Дослідження ООН про організовану злочинність в Україні

Це – принципова деталь. Традиційна наркоторгівля потребує фізичного товару, виробників, складів, перевізників і продавців. Цифрова модель дозволяє значну частину управління винести за межі місця, де безпосередньо знаходиться товар. Саме це, судячи з матеріалів українських слідчих, і стало однією з особливостей «Хімпрому».

Частина 2. Що означає «автоматизована наркоімперія»

Термін «автоматизована» легко може створити неправильне враження. Йдеться не про те, що наркотики виробляв штучний інтелект або що злочинна мережа працювала без людей.

Публічно підтверджені дані говорять про інше: значна частина операцій була організована як цифрова система з централізованим управлінням. Національна поліція у квітні 2026 року заявила, що лідер організації — 36-річний громадянин РФ із псевдонімом «Мексиканець» — із 2019 року перебуває у міжнародному розшуку, але, за даними слідства, продовжував дистанційно координувати діяльність мережі та розподіл фінансових потоків. Офіційне розслідування Національної поліції України щодо «Хімпрому»

У цій моделі фізична присутність керівника на території України вже не є необхідною. Виробництво можуть здійснювати одні люди. Логістику — інші. Продаж — треті. Фінанси — четверті. Комунікацію між ними забезпечують цифрові канали. Така структура нагадує франшизу або мережеву компанію, але замість легального продукту вона продає заборонені речовини. Саме тому боротьба з подібною організацією не зводиться до пошуку однієї лабораторії. Навіть після ліквідації конкретного виробництва мережа може зберігати управлінський центр, фінансову інфраструктуру та канали збуту. Українські слідчі, судячи з оприлюднених матеріалів, намагалися бити саме по цій системі.

Частина 3. U420: легальний фасад для нелегального товару

Один із найбільш показових епізодів — мережа магазинів U420. За версією Національної поліції, це був один із напрямів діяльності «Хімпрому». Його модель будувалася навколо продукції, що містила синтетичні канабіноїди. Особливість схеми полягала у використанні правової невизначеності навколо окремих речовин. Правоохоронці стверджують, що учасники мережі скористалися відсутністю прямої заборони щодо певних синтетичних канабіноїдів і організували їх ввезення в Україну з подальшим виготовленням продукції.

Окремий епізод стосувався речовини ADB-4en-PINACA. Тут є важлива юридична деталь. 5 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України постановою №146 включив ADB-4en-PINACA до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Постанова набрала чинності 7 лютого. Постанова Кабінету Міністрів України №146 від 5 лютого 2026 року. Тобто правоохоронні дії навколо цієї речовини відбувалися на тлі зміни державного регулювання.

Поліція повідомляла, що ще у вересні 2025 року ініціювала заходи щодо обмеження обігу продукції із синтетичними канабіноїдами на основі PINACA. А вже у квітні 2026 року слідчі заявили про масштабну мережу магазинів U420.

У Києві поліція окремо повідомила про підозру трьом учасникам схеми. За даними слідства, у продукції, яка продавалася під виглядом звичайних товарів, експертиза виявила дельта-9-тетрагідроканабінол та ADB-4en-PINACA. Офіційне повідомлення поліції Києва щодо мережі U420

За даними Національної поліції, у листопаді 2025 року слідство зафіксувало 13 магазинів мережі. До квітня 2026 року їхня кількість, за даними поліції, зросла до 105 торгових точок. Ключовими виробничими хабами правоохоронці назвали Київ та Дніпро. Ця динаміка показує одну з головних особливостей мережевої моделі: масштабування відбувається швидше, ніж у класичному нелегальному бізнесі, де кожна нова точка потребує окремої організації. У випадку U420, за версією слідства, центральна структура забезпечувала товар, логістику та фінансову модель, тоді як роздрібні точки ставали кінцевими вузлами мережі.

У квітні поліція провела 281 обшук у Києві та десяти областях. Серед вилученого — понад 12 тисяч джоінтів, понад 20 тисяч блістерів таблеток «Сон-Релакс», понад чотири тисячі банок із цукерками, желейними ведмедиками та гашишем, понад три тисячі кілограмів суміші для джоінтів, обладнання та пакувальні матеріали. Орієнтовна вартість вилученого, за даними поліції, перевищила 75 мільйонів гривень. Це саме оцінка правоохоронців, а не встановлений судом розмір збитків або прибутку організації.

Частина 4. 145 ФОПів і один IP

Найцікавіша частина справи — фінансова. За даними Національної поліції, для приховування реальних доходів від наркоторгівлі організатори використовували підконтрольних фізичних осіб-підприємців. Слідство встановило 145 таких суб’єктів господарювання. При цьому, за твердженням поліції, адміністрування цих ФОПів здійснювалося з однієї IP-адреси. Це одна з небагатьох деталей, яка дозволяє побачити внутрішню архітектуру системи. Формально 145 підприємців можуть виглядати як 145 незалежних економічних одиниць. Але якщо їхні цифрові операції централізовано контролюються з одного технічного середовища, слідчі отримують підстави перевіряти версію про спільний центр управління. Саме так, за даними поліції, було побудовано рух коштів.

Криптовалюта у цій історії не виглядає окремим бізнесом. У матеріалах Нацполіції вона фігурує як додатковий інструмент переміщення та легалізації коштів. Поліція прямо повідомила про використання криптовалютних гаманців для подальшого переміщення та легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. Під час операції правоохоронці заблокували криптовалюту майже на 1 мільйон USDT.

У справі «Хімпрому» правоохоронці говорять одразу про кілька рівнів фінансової інфраструктури:

• банківські рахунки;
• підконтрольних ФОПів;
• банківські картки;
• готівку;
• криптовалютні гаманці.

Під час квітневих обшуків поліція вилучила понад тисячу банківських карток і 145 печаток. Арешт наклали на 416 рахунків суб’єктів господарювання, які, за версією слідства, були задіяні у схемі.

Тобто криптовалюта не заміняла банківську систему. Вона була лише одним із елементів ширшої фінансової конструкції. І це, мабуть, одна з головних помилок у сприйнятті сучасної наркоторгівлі: цифрові гроші не усувають традиційні фінансові інструменти. Вони додають до них ще один шар.

Ще раніше українські правоохоронці описували використання криптовалюти у діяльності «Хімпрому». У 2019 році українські силовики повідомляли про діяльність транснаціональної мережі, яка продавала синтетичні наркотики через інтернет, а розрахунки здійснювалися криптовалютою. Сьогодні, за матеріалами нового розслідування, картина виглядає складнішою.

• З одного боку — фізичний товар.
• З другого — роздрібна мережа.
• З третього — юридично оформлені підприємці.
• З четвертого — банківські рахунки та картки.
• З п’ятого — криптовалютні активи.

Це вже не просто спосіб прийняти оплату. Це фінансова інфраструктура, яка дозволяє розділяти операції. Гроші можуть потрапляти у банківську систему через одні юридичні особи, переміщатися між рахунками, а потім переходити у цифрові активи. Саме тому слідство цікавиться не одним гаманцем, а всім ланцюгом. У випадку «Хімпрому» поліція прямо пов’язує криптогаманці з переміщенням та легалізацією коштів. Але детальна карта всіх транзакцій, адрес та кінцевих власників публічно не оприлюднена. Отже, приписувати організації конкретні криптовалютні операції, яких немає в офіційних матеріалах, було б спекуляцією.

Частина 5. Наркоторгівля, насильство і call-центри

У квітні 2026 року правоохоронці вперше публічно описали «Хімпром» не лише як наркоторговельну структуру. За даними Національної поліції, організація була пов’язана також із насильницькими злочинами, вимаганням, погрозами, тиском на опонентів та шахрайськими call-центрами. Поліція заявила, що задокументувала понад 30 фактів насильницьких злочинів, вчинених учасниками спільноти або на їхнє замовлення.

Окремо йдеться про шахрайські call-центри. У грудні 2025 року правоохоронці провели понад 70 обшуків у межах цього напряму. За даними поліції, громадян Європейського Союзу ошукали майже на 50 мільйонів гривень. Офіс Генерального прокурора у своєму повідомленні також описав «Хімпром» як угруповання, діяльність якого охоплювала наркоторгівлю, шахрайські call-центри та насильницькі злочини. Офіційне повідомлення Офісу Генерального прокурора

За даними Національної поліції, за весь період документування діяльності «Хімпрому» про підозру повідомили 23 виконавцям, яких слідство пов’язує із силовим напрямом діяльності. При цьому поліція повідомила, що троє з них уже засуджені: один отримав чотири роки позбавлення волі, ще двоє — по шість років.

Масштаб операції у квітні 2026 року сам по собі показує, наскільки розгалуженою була інфраструктура, яку намагалися одночасно перевірити слідчі. 281 обшук відбувся у Києві та десяти областях. Окрім наркотичної продукції, вилучали телефони, банківські картки, печатки, документи, пакувальні матеріали, обладнання та готівку. Готівки, за даними поліції, було близько 7 мільйонів гривень у національній та іноземній валюті.

Окрема спецоперація 17 квітня стосувалася насильницького блоку. Там правоохоронці провели понад 70 обшуків у столиці та чотирьох областях, вилучивши автомобілі, готівку, зброю та боєприпаси. У сукупності це створює картину, в якій різні кримінальні напрямки не існували ізольовано.

Читайте також: Код Кавач: Велько Белівук та цифровий слід балканського мафіозного синдикату

Частина 6. Російський слід

Походження «Хімпрому» — одна з найбільш суперечливих частин цієї історії, оскільки навколо нього накопичилося багато публічних заяв, версій та політичних інтерпретацій. У своїх офіційних матеріалах українські правоохоронці прямо називають організацію пов’язаною з громадянином РФ. У 2023 році СБУ також характеризувала «Хімпром» як російську злочинну організацію та заявляла про її спроби розгорнути діяльність в Україні.

У 2026 році Нацполіція назвала лідером організації 36-річного громадянина РФ із псевдонімом «Мексиканець» і повідомила, що з 2019 року він перебуває у міжнародному розшуку. На цьому факти закінчуються.

Замість висновку

Історія «Хімпрому» — це наочна ілюстрація того, як трансформується сучасна організована злочинність. Межа між класичним кримінальним синдикатом, технологічним стартапом та міжнародним корпоративним бізнесом стає дедалі тоншою. Модель, за якою працювало це угруповання, продемонструвала, що для побудови масштабованої мережі нелегального збуту вже не потрібні локальні авторитети чи традиційні схеми — достатньо централізованого цифрового управління, гнучкої франчайзингової структури та грамотно побудованого юридично-фінансового фасаду.

Використання прогалин у законодавстві, масова реєстрація підконтрольних ФОПів, а також поєднання традиційного банківського сектору з інструментами Web3 показали, що кримінальний світ адаптується до нових економічних реалій значно швидше, ніж бюрократична регуляторна система.

Для українських правоохоронних органів ця справа стала важливим прецедентом і викликом. Перемогти подібні структури лише за допомогою класичних обшуків неможливо. Ключем до ліквідації «автоматизованих наркоімперій» є знешкодження їхньої технологічної та фінансової інфраструктури.

Кінцеву юридичну крапку в історії «Хімпрому» та ступені провини кожного фігуранта ще має поставити суд. Проте вже зараз зрозуміло: протидія сучасній організованій злочинності вимагає від держави не просто правоохоронного ресурсу, а гнучкості, регуляторної швидкості та передової цифрової аналітики.